Жителі села на Ізюмщині просять передати церкву Київському патріархату

БугаївкаНа зборах громади села Бугаївка (Ізюмський р-н), які пройшли 9 лютого, прийнято рішення передати місцеву церкву Охтирської ікони Божої Матері в ведення Київського патріархату (зараз церква у веденні Московського патріархату). Про це повідомила голова Ізюмської райдержадміністрації Людмила Шамрай. "Районна влада, звичайно ж, не втручається в ці процеси. Вибір - за громадою", - підкреслила Шамрай.

Вона також розповіла, що будівлю церкви побудовано в 1826 році. Це була велика церква, в яку ходили люди з довколишніх районів. У роки радянської влади, коли комбіди підривали храми, будівля церкви вистояла. "Підривникам не щастило: спочатку розвалилася підвода, на якій везли вибухівку з Ізюма, потім не вийшло запалити гніт. Загалом, вдалося підірвати тільки дзвінницю. Будівлю передали під сільський клуб. А в 90-х на прохання громади в будівлі відновили роботу церкви" , - зазначила Шамрай.
За її словами, з тих пір в церкві досить часто змінювалися священики. "Один був колишнім міліціонером, ще один священик був змушений переїхати в інше місце через сімейні обставини, потім були інші, в тому числі молоді люди. А історично так склалося, що в Бугаївці ядро прихожан - вихідці з Волинської та Рівненської областей. Ці люди інакше ставляться до церкви, ніж наші місцеві жителі. Приїжджі звикли до щотижневої літургії, сповіді, причастя. Дійшло до того, що жителі наймали два автобуси і їхали до Святогірського монастиря. Вони пояснювали це тим, що не довіряють місцевому священику. Думаю, що церква повинна піти назустріч громаді ", - уточнила Шмарай.
Довідка SQ. Церкву в Бугаївці побудував Василь Михайлович Донець-Захаржевський. Свою назву церква отримала на честь порятунку сина Донець-Захаржевського, який ледь не загинув під час бурі. Сина відправили вчитися до Каразінського університету. Його мати вірила в силу Охтирської ікони Божої Матері і поклала її йому в скриню. Під час бурі і грози коні понесли, а візок впав з кручі. Коні з обірваними поводами повернулися додому і обоз почали шукати. Коли сина знайшли живого, мати вирішила, що його врятувала ікона і вмовила чоловіка почати будівництво церкви. Церкву будували довго, із залученням місцевих заводчиків і громади

Джерело

Comments: