Лозова. ЛКМЗ очікує на замовлення для залізниці

lozovaДо 2021 року Україна планує оновити залізничний рухомий склад на 108 млрд. грн.. Від цього буде пряма користь лозівчанам – Панютинському вагонноремонтному заводу та ЛКМЗ, які виготовляють компоненти для залізниці, повідомив Анатолій Гіршфельд, народний депутат та виконавчий директор Нацкомітету з промислового розвитку на зустрічі науковців та промисловців у Харкові 16 грудня.

Спільне засідання Ради Північно-Східного наукового центу НАН та експертної робочої групи Національного комітету з розвитку промисловості проходило у головному офісі ІГ «УПЕК». Місце проведення обрали не випадково, бо ця індустріальна група – український приклад спільно вигідної взаємодії науковців та промисловців, пояснив Володимир Семиноженко, голова наукового центру.
Анатолій Гіршфельд повідомив присутнім, що 14 грудня Кабмін затвердив положення про Нацкомітет з промисловості. Основні напрямки його роботи – транспортне, енергетичне та сільгоспмашинобудування.
На сільгоспмашинобудуванні виконавчий директор зробив наголос. Переконаний, які б врожаї в Україні не збирали, одним аграріям державу не витягнути. Аби держпідтримка сільгоспмашинобудування була прозорою, Анатолій Гіршфельд запропонував давати гроші споживачу, а не виробнику, щоб самі аграрії обирали якісну техніку.
Щодо транспортного машинобудування Анатолій Гіршфельд додав, поки Україна допомагала колишнім сусіднім республікам оновлювати залізничний рухомий склад , про свій не дбала. Вагони зносилися на 90%. Україна планує до 2021 року оновити рухомий залізничний склад на 108 млрд. грн. Від цього буде пряма користь лозівчанам - Панютинському вагонноремонтному заводу та ЛКМЗ, пояснив народний депутат.
Вислухавши про плани і результати роботи нацкомітету, присутні заговорили про проблеми взаємодії науки та промисловості України. Науковці переважно вважають, що українська промисловість давно «лягла», а промисловці у свою чергу поставили хрест на вітчизняній науці, переконаний представник нацкомітету Едуард Сімсон. Вчений і водночас промисловець запропонував науковцям тісніше співпрацювати з бізнесом, а не писати наукові праці у шухляду. Переконаний, для цього потрібне і державне регулювання.
У кінці зустрічі учасники засідання підписали резолюцію – виклали свої ідеї об'єднання науки та бізнесу, а Анатолій Гіршфельд запросив промисловців і науковців брати участь у роботі Нацкомітету. Представники Харківської облдержадміністрації та міської ради запевнили, підтримують та підтримуватимуть науковців і промисловість, аби процвітала Харківщина.

Джерело

Comments: